• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• ПРО ЛІЦЕЙ
• Інформація про заклад
• Історія

Історія закладу освіти

• У 1871 році у селі було відкрито однокласну церковно-парафіяльну школу, яка складалася з 3-ох класів (груп). Учитель на ці групи був один. На той час учителями були переважно дяки або грамотні селяни.
• В 1888 році було збудовано приміщення і в ньому відкрито двохкласну церковно-парафіяльну школу. Ця школа на той час була єдиною не тільки на всю область, а навіть у більших межах.
• Приміщення школи мало дві класні кімнати, вчительську і ще дві кімнати – квартири для двох учителів. Бібліотеки при школі не було. Дітей шкільного віку було охоплено лише до 5% від загальної кількості. В одній класній кімнаті розміщувався 1-й клас, що складався з трьох груп (І, ІІ, ІІІ); у другій – 2-й клас, що складався з двох груп (IV, V). Крім цих п’яти груп була ще одна – підготовча група, так звана «макадемія», яка розташовувалася у селянських хатах с. Ротмістрівки та хутора Вовківки.
• У першому (І, ІІ, ІІІ групи) та другому класах було по одному вчителю. Учитель другого класу мав освіту за духовну семінарію, а учитель першого – за незакінчену духовну семінарію.
• У класах партами служили лави, на яких вміщувалось по 10 і більше учнів. 4 дні на тиждень було по 4, а 2 дні - по 5 уроків. Тривалість уроку у той час становила 60 хвилин. У школі навчалися переважно діти заможних селян, і, в основному, хлопці.
• Дисципліна у школі була жорстка: зранку всі учні намагалися встигнути в школу до дзвінка, а якщо хтось запізнився хоч на одну хвилину, був покараний – цілу годину стояв на колінах. Перед дзвінком на навчання черговий засвічував лампадку, і по дзвінку всі учні ставали на молитву. Той учень, котрий навчився трохи читати і писати, читав «Псалтир», а решта слухали. Крім того, у школі не було жодного дня, щоб не співали царський гімн «Боже, царя храни».
• У молодшій групі навчали дітей молитов, умінню писати елементи літер,азбуку старослов’янської мови з особливими назвами фонем, які дітям було важко вивчити, а потім читати. У першій групі вивчали, як пишуться церковнослов’янські, арабські та римські цифри. У другій групі викладали арифметику, пропис, учні читали «Псалтир», писали диктанти. Дяк на уроках розказував священну історію, учив молитов, яких і вимагав від учнів. За незнання священної історії та молитов дяк бив учнів, ставив на коліна на гречку.
• У школі мало писали в зошитах, а для письма вживали грифель та дощечку у рамках з глинистого сланцю чорного кольору. Навчання провадилось в більшості словесно. Не вживалися в школі ніяких наочних прикладів, не проводилося ані дослідів, ані спостережень. Що пояснить вчитель, треба було запам’ятати, тому ж, що розкаже дяк – вірити. Навчання того часу було схоластичне, воно було направлене на виховання і прищеплення страху перед Богом, повинні були виростати покірні слуги поміщиків та царату. Великою мірою такому вихованню сприяла церква.
• У 1913 році було порушено клопотання громади про будівництво нової школи. Була створена будівельна комісія. Цікавим фактом є те, що у той час, як громада села Ротмістрівки на будівництво школи дала 10 000 карбованців, то граф Лев Бобринський, який займав навколо тисячі десятин землі, виділив усього 1 000. В 1914 р. школу було збудовано. 21 листопада 1914 року було розпочато навчання у новій школі. Школа називалася двокласною церковно-приходською.
• У 1915 році в школі вже були деякі наочні прилади, як то: телурій, глобус, лупа, магніт, термометр, компас, геометричні тіла, рахівниця, арифметичний ящик. Але й це не дуже покращувало справу.
• У 1919 році Уряд Радянської України видав ряд декретів про школу. Було проголошено відокремлення церкви від школи і школи від церкви. Учні одержали право навчатися рідною мовою.
• З 1917 року по 1928 рів в селі Ротмістрівка була початкова школа, але це вже була зовсім не та школа, що до 1917 р. Ряд постанов про школу дав новий напрям у роботі вчителя. З 1928 року початкова школа переростає в семирічну трудову.
• У 1926 році була створена піонерська організація.
• Перший випуск сьомого класу відбувся у 1931 році. Тоді з 7-го класу було випущено 40 осіб. З 1934-1935 н. р. школа переростає в середню. А у 1937 році був перший випуск 10 класу. В цей час у школі уже знаходилася хороша бібліотека, яка нараховувала 4 000 книг. Добре працювали гуртки дитячої самодіяльності: драматичний, співочий, фізкультурний, гурток юних натуралістів.
• До 1941 року Ротмістрівська середня школа провела 5 випусків і випущено було 88 осіб.
• У серпні 1941 року німецькі окупанти увійшли до Ротмістрівки. Почались розправи й «господарювання» в селі та школі: у приміщення виламали двері; із бібліотеки викинуті і спалені усі книги, які так дбайливо збиралися роками. Не пошкодували варвари ні фізкабінета, ні хімкабінета – усе знищилося: били, ламали, топтали ногами. А після розправи почалася «перебудова» школи: з вікон робилися двері, класні дошки, столи та парти пішли на паливо. Топили в школі так, що та кілька разів горіла.
• 30 січня 1944 року – радісний день для ротмістрівчан – фашистських окупантів вигнано з села. Збитки селу нанесені колосальні, лише школа понесла їх на суму 185 460 крб. Чотири будинки, які знаходилися на території школи, збереглися, але необхідно було робити ремонт. Не залишилося жодної парти, стола, стільця, класної дошки, жодної книжки чи наочності…
• Силами вчителів, учнів та батьків було зроблено ремонт школи, заготовлено паливо та виготовлені примітивні столи та лавки. Школа розпочала свою роботу. За столи сіли 524 учні (16 класів). У перший рік навчання, 1943-1944 н. р., у школі працювало 25 учителів.
• Величезну роль у відбудові школи відіграло керівництво колгоспу «Україна», який передав школі двигун внутрішнього згорання, МТС-трактор «Універсал» та деталі до двигуна дизеля.
• На базі колгоспу «Україна» і МТС організовано 8-і класи з виробничим навчанням по профілю трактористів та комбайнерів. Навчальною базою був створений автоклас та автотракторний парк МТС.
• За період з 1937 по 1957 рр. школа мала 17 випусків. Поповнився фонд бібліотеки – до 6 000 книжок.
• На кошти колгоспу у 1966 р. було побудовано нове приміщення школи, в якому і нині навчаються 176 учнів.

Коментарi