План заходів до 35 річниці Чорнобильської катастрофи

2021-04-22

Малюнки, творчі роботи «Чорнобиль – довгий слід трагедії».

Переглянути фільм "Чорнобильська трагедія - біль України"

https://www.youtube.com/watch?v=-4n5gfZZAz0

Переглянути відео «Дзвони Чорнобиля»

https://www.youtube.com/watch?v=rzN8v8moBQk

Декламувати вірші.

Зробити презентацію « Ми пам’ятаємо…»

Вірші для декламування

Валентина Кундель. "Гіркий спомин" - вірші про Чорнобиль

"Чорний біль…,гострий страх

Посідає душу мою.

Очі бачили пекло, жах.

Молодь гинула в бою.

Красень – лейтенант став на ґанку,

Прикриваючи собою нас.

Він розумів: не побачить світанку,

Прийшов його останній час..."

(Валентина Кундель)

Ліна Костенко

* * *

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Хто нас образив, знівечив, обжер?

Яка орда нам гідність притоптала?

Якщо наука потребує жертв, —

чому ж не вас вона перековтала?!

Загидили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

нікого з вас довіку не простять!

Дмитро Павличко

НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні.

Як сніжниця, попелище біле

Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,

Поржавіла хвоя і трава,

Журавлина крихітна вервечка

Напиналась, наче тятива.

Не було ні стогону, ні крику,

Тільки пошум виморених крил.

Журавлі несли печаль велику,

Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,

Де сягає атомна яса,

І дивився батько з-під долоні,

І ридала мати в небеса.

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні...

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен,

і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.

В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.